Послідовна діагностика хронічного свербежу: виключення паразитів та інфекцій, елімінаційна дієта, розпізнавання атопії та добір лікування, яке можна підтримувати роками без стероїдів.
Алергія у собаки чи кота — це надмірна реакція імунної системи на щось, що зазвичай нешкідливе: білок їжі, кліщі домашнього пилу, пилок, пліснява або слина бліх. У тварин вона проявляється передусім через шкіру — свербіж, почервоніння, вилизування лап, отит — рідше чханням чи сльозотечею, як у людей.
Діагностика алергії — це процес виключення, а не один тест. Спочатку виключаємо бліх, паразитів та інфекції, потім харчову алергію елімінаційною дієтою, а те, що залишається, — атопічний дерматит. Алергічні тести з крові чи внутрішньошкірні тести не слугують для встановлення алергії — вони слугують для вибору алергенів для десенсибілізації, коли діагноз уже є.
Алергію неможливо вилікувати, але можна контролювати так, щоб тварина жила без свербежу. Сьогодні маємо препарати, що пригнічують свербіж без побічних ефектів стероїдів, та імунотерапію (десенсибілізацію), яка в частини пацієнтів зменшує вираженість хвороби на роки.
Діагностику алергії починаємо, коли свербіж триває довше кількох тижнів, повертається сезонно або після відміни ліків, а базові тести не виявили паразитів. Типовий пацієнт — собака віком між 1-м і 3-м роком життя, який почав вилизувати лапи та має повторні отити.
У котів алергія частіше проявляється надмірним вилизуванням (симетричне облисіння живота), дрібними кірочками на спині та загривку або змінами навколо морди та шиї.
Перш ніж діагностувати алергію, виконуємо в кабінеті зіскрібки, цитологію та трихограму (лабораторія на місці), запроваджуємо повну профілактику від бліх у всіх тварин у домі й лікуємо вторинні інфекції. Без цього етапу будь-яка подальша діагностика ненадійна.
Далі проводимо елімінаційну дієту протягом 8 тиж.: корм з одним, новим для тварини білком або гідролізований корм, без жодних інших ласощів, залишків їжі та ліків зі смаковими добавками. Якщо свербіж минає й повертається після провокації колишнім кормом — це харчова алергія. Якщо не минає, діагностуємо атопію. Під час планування десенсибілізації виконуємо алергічні тести з крові (зразки надсилаємо в лабораторію); гормональні дослідження додаємо, коли картина вказує на ендокринну причину.
Діагностика — це серія візитів упродовж 2–4 міс. На першому визначаємо план, виконуємо базові тести, лікуємо інфекції та призначаємо препарат, що полегшує свербіж, щоб тварина не страждала під час пошуків. На другому (через 2–4 тиж.) перевіряємо шкіру, повторюємо цитологію і — якщо шкіра чиста — розпочинаємо елімінаційну дієту з точною інструкцією, що можна, а чого не можна.
Через 8 тиж. дієти оцінюємо ефект і проводимо провокацію. Маючи діагноз, підбираємо довготривале лікування: для харчової алергії — відповідну дієту, для атопії — комбінацію протисвербіжних препаратів (таблетки або ін'єкція, що діє кілька тижнів), відновлення шкірного бар'єру (купання, жирні кислоти) та, можливо, імунотерапію на підставі алергічних тестів. Лікування ведемо з контрольними оглядами кожні 3–6 міс.
Під час елімінаційної дієти найчастіша причина невдачі — один смаколик «раз на день», тому підготуйте домашніх і дітей. Ведіть щоденник свербежу за шкалою 0–10, це допомагає об'єктивно оцінити прогрес. Продовжуйте профілактику від бліх упродовж цілого року.
За атопії контролюємо шкіру та вуха кожні 3–6 міс., а за тривалого застосування ліків періодично виконуємо загальний аналіз крові та біохімію. Зателефонуйте, якщо раптово повернеться сильний свербіж, з'являться гнійнички, отит або побічні ефекти ліків (блювання, діарея, сонливість).
Тести з крові виявляють антитіла до алергенів навколишнього середовища, але бувають позитивними й у здорових собак, а для харчової алергії вони ненадійні. Ми використовуємо їх, щоб підібрати склад десенсибілізації після встановлення діагнозу, а не для того, щоб його встановити.
Щонайменше 8 тиж. без жодних відступів. Це може бути гідролізований корм або домашня дієта з одним білком, якого тварина ніколи не їла — визначаємо це індивідуально. «Гіпоалергенні» корми з магазину зазвичай не підходять, бо містять слідові кількості білків.
Атопія зазвичай супроводжує тварину все життя, хоча вираженість буває різною. Мета лікування — комфорт без побічних ефектів, а десенсибілізація в частини пацієнтів реально зменшує потребу в ліках.
Сучасні препарати (що блокують сигнал свербежу в клітинах, або моноклональні антитіла) мають значно кращий профіль безпеки, ніж стероїди. Ми контролюємо пацієнта й аналізи крові через визначені проміжки часу, щоб цю безпеку підтверджувати.
Кожен випадок ми ведемо індивідуально — наведений обсяг, показання та перебіг мають орієнтовний характер; точний план діагностики та лікування визначаємо під час консультації. Зміст має інформаційний характер і не замінює ветеринарної консультації.
Зателефонуйте або запишіться на консультацію — план діагностики та лікування ми представимо письмово, до ухвалення рішення.