Головна/Знання/Перша допомога
RECOVER 2026 · перша допомога

Перша допомога собакам і котам

Настанови RECOVER 2026 — це міжнародний консенсус, заснований на наукових доказах, щодо надання першої допомоги тваринам до приїзду у ветеринарний заклад. Вони містять п'ять алгоритмів «Розпізнай і дій» та шість інструктивних малюнків, які допомагають власникам розпізнати загрозу й вжити правильних заходів, перш ніж тварина потрапить до ветеринара.

Освітній матеріал для власників тварин — не замінює ветеринарної оцінки та допомоги. У кожному випадку тварину слід доставити до найближчого відкритого ветеринарного закладу.

Алгоритми «Розпізнай і дій»

П'ять алгоритмів

Алгоритм 1 · загальний

Загальний алгоритм першої допомоги

Ознаки, що пов'язують розпізнані проблеми з конкретною дією.

Ознаки, які може помітити кожен власник, пов'язані з конкретними проблемами, за яких перша допомога має значення. Кожне занепокоєння — за одним винятком — веде в одне місце: до найближчого відкритого ветеринарного закладу.

1
Оцініть безпеку місця події
Перш ніж почати, оцініть обстановку, власні навички та наявність інших людей. Тварина, яка відчуває біль, страх або сильний стрес, може бути агресивною.
Високий ризик для рятувальника
Не втручайтеся. Одразу переходьте до транспортування.
Низький ризик
Продовжуйте розпізнавання та надання першої допомоги.
2
Розпізнайте ознаки у тварини
Кожна з наведених нижче ознак пов'язана з конкретною дією першої допомоги.
A
Слабко реагує, млява
Стимулюйте тварину. Якщо вона повністю повертається до норми і у вас немає подальших побоювань (наприклад, спала) — спостереження; це єдиний шлях без візиту до ветеринарного закладу. У тварин із групи ризику гіпоглікемії (інсулін, новонароджені) зі слабкістю, спотиканням або колапсом — нанесіть липкий вуглевод на слизову оболонку щоки (не під час судом) і їдьте до ветеринарного закладу. Безсимптомна гіпоглікемія, підтверджена глюкометром — дайте корм.
B
Проковтування токсину (неїдкого)
Не викликайте блювання рутинно — їдьте до ветеринарного закладу якнайшвидше. Виняток: коли заклад недоступний, а викликати блювання порадить ветеринар або центр інформації про отруєння тварин.
Ц
Ознаки теплового удару
Перейдіть до алгоритму теплового удару — пасивне й активне охолодження до транспортування.
Д
Раптовий біль / надмірна увага до одного місця на тілі
Оцініть на предмет опіку. Термічний — прохолодна проточна вода щонайменше 20 хв, якнайшвидше (протягом 3 год після травми). Хімічний — проточна вода щонайменше 15 хв, у рукавичках і із захистом очей/обличчя.
Е
Задишка, утруднене дихання, синюшні слизові оболонки
Подайте кисень під час транспортування, якщо він доступний; за наявності пульсоксиметра орієнтуйтеся на SpO₂ 95–97%.
F
Ознаки поперхування
Перейдіть до алгоритму поперхування — удари по спині та альтернативні прийоми.
Г
Немає реакції, немає регулярного дихання
Негайно розпочніть серцево-легеневу реанімацію (СЛР) за відповідним алгоритмом реанімації.
Г
Сильна зовнішня кровотеча
Прямий тиск на рану. Якщо кровотеча з кінцівки або хвоста не припиняється — джгут (у непритомної тварини рекомендований, у притомної — пропонований). Голова, шия, тулуб — лише прямий тиск і швидке транспортування.
І
Підозра на отруєння опіоїдами
Порушена свідомість або дихання рідше ніж 10/хв — налоксон інтраназально або внутрішньом'язово. Немає реакції, немає дихання — спершу СЛР, потім налоксон якнайшвидше.
Транспортування до найближчого відкритого ветеринарного закладу

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 2. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Алгоритм 2 · тепловий удар

Тепловий удар і перегрівання

Розпізнавання перегрівання та охолодження перед транспортуванням.

Допомагає розпізнати перегрівання у собаки чи кота та розпочати охолодження, перш ніж тварина потрапить до ветеринарного закладу. Тепловий удар може виникнути й за помірної температури — під час бігу, гри чи роботи.

Поширені ознаки перегрівання
  • Постійне сильне часте дихання у собаки (у кота — з відкритим ротом або без)
  • Раптова відмова гратися або рухатися
  • Лягає в нетиповий момент під час активності
  • Відмова від роботи
  • Тривожний вираз морди, неспокій
  • Дезорієнтація, хитка хода
  • Надмірне слиновиділення, блювання або діарея
  • Колапс (падіння)
1
Розпізнайте ознаки перегрівання
Висока температура довкілля або фізичне навантаження + ознаки з рамки вище.
Високий ризик для рятувальника
Не розпочинайте охолодження. Негайно транспортуйте до ветеринарного закладу.
Низький ризик
Продовжуйте охолодження на місці.
2
Пасивне охолодження
Негайно перенесіть тварину в прохолодніше місце. Припиніть біг, гру, роботу чи похід.
3
Активне охолодження
Облийте тварину прохолодною проточною водою від загривка вниз, особливо там, де шерсть найтонша (наприклад, живіт), так щоб вода промочила шкіру. Уникайте морди — ризик аспірації води. Проточна вода діє краще, ніж одноразове обливання. Не охолоджуйте лише лапи.
Дихання без хрипів і свисту
Охолоджуйте до температури в прямій кишці 39,7–40°C, потім припиніть активне охолодження — навіть якщо тварина ще часто дихає. Без термометра — охолоджуйте 15 хв.
Хрипке дихання (стертор) або свист (стридор)
Продовжуйте охолодження до помітного покращення дихання або до 38,6°C — залежно від того, що настане раніше.
4
Висушіть тварину
Після завершення охолодження висушіть шерсть рушником.
Транспортування до найближчого відкритого ветеринарного закладу

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 4. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Алгоритм 3 · поперхування

Поперхування — стороннє тіло в дихальних шляхах

Удари по спині, альтернативні прийоми та СЛР.

Повна непрохідність дихальних шляхів смертельна протягом кількох хвилин, тому швидка реакція очевидця має вирішальне значення.

Ознаки поперхування
  • Збудження, тертя морди лапою
  • Витягнуті голова й шия
  • Слабкий кашель або його відсутність під час спроб кашляти/давитися
  • Високий, пронизливий звук під час спроб дихати
  • Бліді або синюшні слизові оболонки
  • Надмірне слиновиділення
1
Розпізнайте ознаки поперхування
Особливо за тихого або «пискливого» дихання.
Високий ризик
Не втручайтеся. Негайне транспортування.
Низький ризик
Втручайтеся.
Тварина притомна
A
До 5 ударів по спині
З одного або з обох боків, у задньодорсальній ділянці грудної клітки, збоку від хребта — не бийте вздовж самого хребта.
✓
Стороннє тіло видалено
Тварину все одно має оглянути лікар-ветеринар — їдьте до ветеринарного закладу.
B
Безуспішно — спробуйте альтернативний прийом
Положення з головою нижче за тулуб (± подальші удари по спині), стискання грудної клітки або стискання живота. Стискання живота може травмувати малих, худих тварин або тварин зі збільшеними органами черевної порожнини. Не засовуйте пальці в рот притомної тварини.
↻
Повторюйте цикл
Повертайтеся до ударів по спині, доки стороннє тіло не буде видалено або тварина не втратить свідомість.
Тварина непритомна
A
30 компресій грудної клітки
Темп 100–120/хв. Починайте з компресій — а не з перевірки прохідності дихальних шляхів.
B
Перевірте дихальні шляхи (< 10 с)
Видаліть видиме стороннє тіло. Ніколи не виконуйте сліпого пошуку пальцем.
Ц
2 вдихи «рот у ніс» (< 5 с)
Голова й шия — на одній лінії з хребтом, щоб не перекрити дихальні шляхи. Якщо є другий рятувальник, він може й далі намагатися видалити стороннє тіло, поки перший повертається до компресій.
↻
Повторюйте цикл A–B–C
До видалення стороннього тіла або прибуття допомоги.
Кожна тварина, якій знадобилася допомога, їде до найближчого відкритого ветеринарного закладу

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 8. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Алгоритм 4 · СЛР

СЛР поза ветеринарним закладом — перший рятувальник зі спорядженням

Реанімація саморозправним мішком і маскою.

Для помічників і перших рятувальників, оснащених саморозправним мішком із щільно прилеглою маскою для морди тварини. Дії аналогічні алгоритму для очевидця, з однією ключовою відмінністю: способом подачі вдихів.

1
Тварина не реагує, немає нормального дихання
Переконайтеся, що місце події безпечне, і викличте допомогу.
2
Розпочніть компресії грудної клітки протягом 10 с
Без попередньої перевірки дихальних шляхів — компресії насамперед.
3
30 компресій у темпі 100–120/хв
Коротка пауза, потім 2 вдихи за < 5 с.
4
Вдихи через саморозправний мішок із маскою
Замість методу «рот у ніс» вдихи подаються через лицьову маску, щільно прилеглу до морди тварини й приєднану до саморозправного мішка. Як і в методі «рот у ніс», голова й шия мають бути на одній лінії з хребтом.
↻
Повторюйте цикл 30:2
До повернення спонтанного кровообігу, прибуття подальшої допомоги або завершення реанімації.
Транспортування до найближчого відкритого ветеринарного закладу — продовжуйте СЛР дорогою, якщо це безпечно
Якщо спорядження (саморозправний мішок, маска) недоступне або не підходить до морди тварини, застосовуйте алгоритм для очевидця з вдихами методом «рот у ніс».

Примітка редакції ветеринарного закладу: під час реанімації найважливіше — безперервні компресії грудної клітки — переривайте їх лише на вдихи і, якщо є друга людина, міняйтеся приблизно кожні 2 хвилини, бо втома швидко знижує ефективність компресій. У години роботи зателефонуйте до закладу перед виїздом, щоб ми підготували команду; поза годинами роботи, у неділі та свята їдьте до найближчої цілодобової ветеринарної клініки (адреси — на сторінці «Контакти»). Якщо інший заклад ближче, ніж ми, їдьте до нього — вирішує час доїзду.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 9. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Алгоритм 5 · СЛР

СЛР поза ветеринарним закладом — очевидець події

Реанімація без спорядження: компресії та вдихи «рот у ніс».

Для власників, кінологів і помічників без медичного спорядження, які знайшли собаку чи кота непритомним і таким, що не дихає нормально.

1
Тварина не реагує, немає нормального дихання
Переконайтеся, що місце події безпечне. Не починайте СЛР, якщо місце небезпечне або власник заздалегідь ухвалив рішення не проводити реанімацію.
2
Зателефонуйте по допомогу
Скористайтеся гучним зв'язком телефону, не тримайте його біля вуха — руки мають бути вільними, щоб допомагати тварині.
3
Розпочніть компресії грудної клітки протягом 10 с
Без перевірки прохідності дихальних шляхів і без вдихів на початку — це зміна порівняно з попередніми настановами RECOVER (спершу компресії, а не дихальні шляхи).
4
30 компресій у темпі 100–120/хв
Коротка пауза (кілька секунд), потім 2 вдихи «рот у ніс» за < 5 с. Голова й шия — на одній лінії з хребтом.
Ризик для рятувальника (інфекційна хвороба, наркотичні речовини)
Виконуйте лише компресії грудної клітки, без вдихів.
Без ризику
Продовжуйте цикл: 30 компресій : 2 вдихи.
↻
Повторюйте цикл
До повернення спонтанного кровообігу, прибуття допомоги або завершення реанімації.
Транспортування до найближчого відкритого ветеринарного закладу — продовжуйте СЛР дорогою, якщо це безпечно
Під час транспортування маленького собаки чи кота пасажир, пристебнутий ременем безпеки, може продовжувати компресії однією рукою та вдихи «рот у ніс», поки інша людина веде авто до ветеринарного закладу.

Примітка редакції ветеринарного закладу: під час реанімації найважливіше — безперервні компресії грудної клітки — переривайте їх лише на вдихи і, якщо є друга людина, міняйтеся приблизно кожні 2 хвилини, бо втома швидко знижує ефективність компресій. У години роботи зателефонуйте до закладу перед виїздом, щоб ми підготували команду; поза годинами роботи, у неділі та свята їдьте до найближчої цілодобової ветеринарної клініки (адреси — на сторінці «Контакти»). Якщо інший заклад ближче, ніж ми, їдьте до нього — вирішує час доїзду.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 10. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Інструктивні малюнки

Шість малюнків

Малюнок 1 з 6

Нанесення вуглеводу на слизову оболонку

Перша допомога при гіпоглікемії.

Перша допомога при гіпоглікемії: липкий простий вуглевод (кукурудзяний сироп, гель із глюкозою, мед), який наносять на слизову оболонку щоки між премолярами та щокою.

Як це зробити
  • Давайте 0,2–10 мл — кількість залежить від розміру тварини (до приблизно 2 чайних ложок).
  • Нанесіть вуглевод на слизову оболонку між верхніми премолярами/молярами та щокою.
  • Мета — покрити велику поверхню слизової оболонки, а не змусити тварину ковтати рідину.
  • Не давайте нічого через рот і не наносьте на слизову оболонку, якщо в тварини тривають судоми.
  • Не робіть цього, якщо це становить ризик для власника (наприклад, ризик укусу).
Хто в групі ризику гіпоглікемії
  • Тварини, які отримують інсулін (найчастіше)
  • Цуценята й кошенята в неонатальний період (найчастіше)
  • Інсулінома; паранеопластичні синдроми
  • Проковтування ксилітолу собаками
  • Вагітність і пологи
Стосується тварин із групи ризику із симптомами (слабкість, спотикання, сонливість, колапс) — якщо це не затримує транспортування до ветеринарного закладу. При безсимптомній гіпоглікемії, підтвердженій глюкометром, рекомендовано дати корм.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 3. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Малюнок 2 з 6

Методи охолодження собаки з перегріванням

Три варіанти активного охолодження в польових умовах.

Три варіанти активного охолодження, доступні в різному середовищі, — підберіть метод відповідно до умов, у яких ви перебуваєте.

На що звернути увагу
  • Уникайте морди — ризик випадкової аспірації води або утоплення.
  • Охолодження найефективніше там, де шерсть найтонша.
  • Проточна вода або повторне обливання діє краще, ніж стояча вода.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 5. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Малюнок 3 з 6

Охолодження опіку проточною водою

20 хвилин прохолодної проточної води на опік.

Прохолодна проточна вода на опік кінцівки собаки — якнайшвидше після травми.

Як це зробити
  • Охолоджуйте опік прохолодною проточною водою (зі шланга або крана) щонайменше 20 хвилин.
  • Розпочніть якнайшвидше — найкраще протягом 3 годин після травми; чим раніше, тим краще.
  • Прохолодна вода краща за крижану.
  • Не лийте воду в ділянці морди — ризик утоплення.
  • Коли проточної води немає (наприклад, дорогою до ветеринарного закладу), скористайтеся прохолодним вологим рушником або гелевим компресом, також щонайменше 20 хвилин.
Хімічні опіки: рятувальник одягає рукавички, одяг із довгими рукавами та захист очей і обличчя — їдка речовина небезпечна і для людини. Сипкий або товстий шар речовини безпечно змахніть із шерсті, після чого промивайте проточною водою щонайменше 15 хвилин (подалі від морди). Якщо тварина облизує забруднене місце, надіньте тварині захисний комір.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 6. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Малюнок 4 з 6

Розпізнавання задишки в собаки

Поза та ознаки дихальної недостатності.

Поза та ознаки, за якими можна розпізнати дихальну недостатність (ортопное) у собаки чи кота.

Ознаки для розпізнавання
  • Тривожний вираз морди
  • Витягнуті голова й шия
  • Відкритий рот, губи відтягнуті назад
  • Лікті відведені від ребер
  • Посилені, перебільшені рухи грудної клітки
  • Положення з грудниною до землі та спиною догори — собака чи кіт із задишкою рідко лежить на боці
Тварині з такими ознаками під час транспортування до ветеринарного закладу може знадобитися кисень — див. рекомендації щодо киснетерапії в загальному алгоритмі.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 7. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Малюнок 5 з 6

Введення препарату інтраназально

Налоксон непритомній тварині за допомогою атомайзера.

Введення препарату (наприклад, налоксону при підозрі на отруєння опіоїдами) інтраназально за допомогою атомайзера на шприці непритомному довгоголовому собаці.

Коли застосовувати
  • Порушена свідомість або частота дихання менше 10/хв при підозрі на вплив опіоїдів.
  • Якщо тварина непритомна, не дихає (апное) або в агонії — спершу розпочніть СЛР за алгоритмом реанімації, потім введіть налоксон інтраназально або внутрішньом'язово якнайшвидше.
  • Не вводьте препарат, якщо це становить ризик для рятувальника.
Ознаки отруєння опіоїдами та спосіб введення
  • Ознаки: порушення рівноваги, сонливість аж до колапсу, звужені зіниці у собаки / розширені у кота, блювання, повільне або поверхневе дихання, апное.
  • Інтраназально: атомайзер на шприці; найкраще розпилення препарату — коли введення збігається з вдихом.
  • Внутрішньом'язово: м'язи біля хребта в поперековій ділянці або бічна частина чотириголового м'яза стегна. Уникайте задньої частини стегна та крупа (сідничний нерв).
  • Доцільна доза: 0,1–0,2 мг/кг (інтраназально або внутрішньом'язово).
  • Тварину потрібно показати лікарю-ветеринару навіть після покращення — дія опіоїду може повернутися.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 11. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Малюнок 6 з 6

Імпровізований джгут

Зупинка сильної кровотечі з кінцівки.

Джгут, надійно затягнутий на кінцівці невеликої тварини вище рани (ближче до тулуба) — при сильній кровотечі з кінцівки, яка не припиняється під прямим тиском на рану.

Як це зробити
  • Накладайте джгут, коли артеріальна або сильна кровотеча з кінцівки чи хвоста не припиняється лише від прямого тиску на рану. На голову, шию й тулуб джгут не накладають — там лише тиск на рану та швидке транспортування.
  • Використайте матеріал завширшки щонайменше 5 см (шарф чи краватку легше затягнути, ніж ремінь).
  • Обмотайте кінцівку вище рани (ближче до тулуба), зав'яжіть простим вузлом і затягуйте лише доти, доки кровотеча помітно не послабшає.
  • Якщо джгут сповзає вниз, послабте його, посуньте вище й затягніть знову. Зафіксуйте додатковим вузлом або стрічкою. Дорогою його може знадобитися підтягнути ще раз.
  • У непритомної тварини джгут рекомендований; у притомної — пропонований (ризик укусу).
  • Не знімайте джгут самостійно — це зробить лікар-ветеринар після огляду у ветеринарному закладі. Саме лише притискання артерії пальцями неефективне.
  • Не робіть цього, якщо це становить ризик для рятувальника.

Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026. — Figure 12. Освітній матеріал — не замінює ветеринарної допомоги.

Власна розробка ветеринарного закладу HOŁDOWAŃSCY на основі Mandell DC, Thawley VJ, Burkitt-Creedon JM, Fletcher DJ, Boller M, Fausak E. «RECOVER Guidelines: First Aid for Dogs and Cats. Clinical Guidelines.» Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 2026.

Цей текст — переклад з польської оригіналу. У разі сумнівів чинною є польська версія. Polski