Собака їсть каміння — чи це небезпечно?
Проковтнутий камінь може застрягти в шлунку або кишечнику й спричинити непрохідність. Блювання, відсутність апетиту чи болючий живіт означають візит того ж дня.
Коротко: що робити
Собака проковтнула камінь і почувається добре? Одразу зателефонуйте нам. Скажіть, скільки каменів вона з'їла, якого вони були розміру і коли це сталося. Лікар оцінить, чи потрібно привезти собаку на обстеження. Спостереження вдома — це рішення лікаря, а не вибір за замовчуванням.
Блює, не хоче їсти, млява або в неї болить живіт? Приїжджайте одразу. Не чекайте до ранку.
Собаку, яка регулярно їсть каміння, потрібно обстежити. Причина буває поведінковою або медичною.
Чому собака їсть каміння
Це пікацизм (спотворений апетит), тобто поїдання неїстівних предметів. Молоді собаки пізнають світ пащею. У дорослих тварин причиною буває замало занять і подразників, фрустрація, тривога або закріплена звичка. Яка з цих причин стосується вашої собаки, покаже лише розмова й обстеження.
Рідше пікацизм супроводжує хворобу. Це не типові причини поїдання каміння, але під час обстеження ми їх враховуємо:
- кишкові паразити та хронічні хвороби кишечника,
- анемія та дефіцити в раціоні,
- цукровий діабет і хвороба Кушинга,
- ліки, що підвищують апетит, наприклад глюкокортикоїди.
Доросла або літня собака раптом почала їсти каміння? Запишіться на обстеження. Ми перевіримо можливі медичні й поведінкові причини.
Чим це загрожує
Камінь може застрягти в стравоході, шлунку або кишечнику й зупинити просування їжі. Не кожен проковтнутий камінь це зробить: ризик залежить від його розміру й форми, місця, де він перебуває, і розміру собаки. Тривала непрохідність спричиняє набряк стінки кишки, порушує її кровопостачання й може призвести до некрозу. Якщо станеться перфорація, тобто утвориться отвір у стінці, вміст потрапляє в черевну порожнину й викликає перитоніт, що загрожує життю. Гризіння каміння також ламає зуби й травмує ясна.
Коли їхати до лікаря одразу
- собака блює кілька разів або зригує воду,
- не хоче їсти чи пити,
- млява або апатична,
- має болючий, напружений живіт, горбиться або гарчить при дотику,
- має діарею або безрезультатні потуги до дефекації.
Ці ознаки не підтверджують непрохідність, але потребують обстеження того ж дня. Відсутність блювання її не виключає: коли камінь застрягне в дальшому відділі кишечника або закупорює його частково, ознаки бувають слабкими й повертаються кожні кілька днів. Діарея її теж не виключає. При підозрі на непрохідність не зволікайте з обстеженням.
Поза годинами роботи ветеринарного закладу (пн–пт 9:00–19:00, сб 9:00–13:00) у невідкладному випадку їдьте до цілодобової ветеринарної клініки. Адреси знайдете на сторінці «Контакти».
Що робити, коли собака проковтнула камінь
З'ясуйте, скільки каменів з'їла собака, якого вони були розміру і коли це сталося. Сфотографуйте схожий камінь з того самого місця. Зателефонуйте до ветеринарного закладу й опишіть ситуацію. Лікар вирішить, чи потрібно привезти собаку. Спостереження вдома ми рекомендуємо лише тоді, коли це дозволяють стан собаки, а також розмір і форма каменя.
Не викликайте блювання самостійно. Не давайте олії чи проносних засобів. Це правило безпеки: твердий камінь може травмувати стравохід і горло на зворотному шляху. Чи має сенс викликати блювання в кабінеті, лікар оцінює залежно від того, що проковтнула собака і скільки минуло часу.
Як у нас проходять діагностика й лікування
Ми починаємо з анамнезу й огляду собаки. Діагноз ставимо на основі всіх результатів разом, а не одного дослідження. Каміння зазвичай добре видно на рентгенівському знімку, але нормальний знімок не виключає непрохідності. Тоді ми додаємо УЗД черевної порожнини, яке допомагає визначити, де знаходиться перешкода. Аналізи крові показують, чи собака зневоднена і чи має порушення електролітного балансу. Це важливо перед анестезією та процедурою.
Метод ми підбираємо для кожного пацієнта. Значення мають місце, де застряг камінь, його розмір і форма, стан собаки, результати візуалізації й тривалість ознак. Частину каменів зі шлунка ми видаляємо ендоскопом, без розкриття черевної порожнини. Камінь, що застряг у кишечнику, зазвичай потребує операції. В окремих пацієнтів, коли камінь малий і гладкий, а собака не має ознак непрохідності, лікар може вирішити спостерігати її з крапельницею та контрольними знімками, які покажуть, чи камінь просувається далі.
Як відучити собаку від поїдання каміння
- Водіть собаку на повідку там, де лежить каміння, і наглядайте за нею на прогулянці.
- Навчайте команд «залиш» і «дай» та винагороджуйте за віддавання предмета. Покарання посилює тривогу й погіршує проблему.
- Дайте собаці заняття: рух, нюхові ігри та іграшки-годівнички замість звичайної миски.
- Приберіть каміння з саду та з місць, де собака перебуває без нагляду.
- Сприймайте кошиковий намордник як доповнення до нагляду, а не його заміну. Привчайте до нього собаку поступово й обирайте такий, у якому вона може вільно дихати з відкритою пащею й пити воду.
- Перевірте з лікарем раціон і складіть план протипаразитарного захисту, відповідний способу життя собаки.
Собака їсть каміння попри ці зміни? Запишіться на візит. Лікар обстежить її щодо медичних причин, а за потреби порадить працювати з зоопсихологом.
Найчастіші запитання
Чи вийде камінь сам?
Малий, гладкий камінь у великої собаки інколи проходить через кишечник і виходить із калом. Без обстеження цього не оцінити: мають значення розмір і форма каменя, розмір собаки та ознаки.
Чи нормально, що цуценя їсть каміння?
Цуценята часто беруть предмети в пащу, щоб їх пізнати. Проте каміння залишається ризиком, тож наглядайте за цуценям і вчіть його команди «залиш». Якщо воно робить це часто, порадьтеся з лікарем.
Чи викликати блювання, коли собака проковтнула камінь?
Ні. Про викликання блювання вирішує лікар після оцінки того, що і коли з'їла собака.
Як зрозуміти, що камінь закупорив кишечник?
Найчастіше собака блює, не хоче їсти, має болючий живіт і млява. При непрохідності дальшого відділу кишечника або частковій блювання буває рідшим, а ознаки повертаються кожні кілька днів. Діарея не виключає непрохідності. Млява собака з болючим животом після поїдання каменя потребує обстеження навіть без блювання.
Джерела
- VCA Animal Hospitals, «Pica in Dogs» vcahospitals.com/know-your-pet/pica-in-dogs
- VCA Animal Hospitals, «Ingestion of Foreign Bodies in Dogs» vcahospitals.com/know-your-pet/ingestion-of-foreign-bodies-i
- Merck Veterinary Manual, «Gastrointestinal Obstruction in Small Animals» merckvetmanual.com/digestive-system/surgical-problems-of-the
- Tilley LP, Smith FWK Jr, Sleeper MM, Brainard BM, «Coprophagia and Pica», у: Blackwell’s Five-Minute Veterinary Consult: Canine and Feline, Wiley-Blackwell 2021, с. 332–333 wiley.com/en-ie/shop/general-introductory-veterinary-medicin
- Côté’s Clinical Veterinary Advisor: Dogs and Cats, 4th Edition shop.elsevier.com/books/cotes-clinical-veterinary-advisor-do
- Hayes G, «Gastrointestinal foreign bodies in dogs and cats: a retrospective study of 208 cases», Journal of Small Animal Practice 2009 pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19814770/
Стаття має освітній характер і не замінює індивідуальної клінічної оцінки пацієнта.
